Корисні поради від рятувальників

Застереження рятувальників
(Поради тим, хто збирається до Карпат)

Літо – час найбільшої активності туристів. У гори збираються всі: і ті, хто не перший десяток років топче карпатські стежки, і ті, хто відучившись у вишах та коледжах вирішив з друзями відпочити серед гірської природи, і цілі класи дітей під керівництвом вчителів, гір ніколи не бачили, і сім’ї з маленькими дітьми.

Але гори є гори, і навіть влітку вони приховують потенційну небезпеку. Особливо це стосується високогір’я. Тому Карпатська гірська пошуково-рятувальна служба вважає за потрібне застерегти надто гарячих від непродуманих нападів на гори.

Ходити в гори, безумовно, потрібно. То велике щастя від Бога є Карпати, але ніколи не треба з горами жартувати та ставитись до них з зухвалістю. Коли вони ображаються, стають злими, непривітними і небезпечними.

Здається яка може бути небезпека серед літа та ще й у вкритих лісами та шовковистими травами схилах?

Найбільшу небезпеку є високогір’я, тобто. місцевість розташована вище за зону лісу (1350 – 1500 метрів над рівнем моря). Тут завжди є небезпека потрапити в грозу під ураганний вітер швидкістю до 40-45м/сек., нерідко зі сніговою крупою або мокрим снігом серед літа (гуцули називають це явище “шаргою”). Саме тут дуже легко заблукати і вийти в умовах обмеженої видимості на стрімкі схили. Майже скрізь вище за зону лісу простягаються в Карпатах на багато десятків кілометрів зарості гірської сосни, яку ботаніки називають сосною муго, поляки – косоджевиною, а гуцули – жерепом. Особливо великі площі зайняті жерепом у Горганах. Гірська сосна може виснажити недосвідченого туриста до смерті і сховати у своїх чагарниках його тіло на довгі роки. Не менш небезпечними у високогір’ї є кам’яні розсипи. Вони в дощову погоду стають слизькими та підступними. Зламати або вивихнути в них ногу з важким рюкзаком на плечах так само легко, як втратити орієнтацію в цьому царстві каменів, що заросли мохом.

Особливо будьте уважними під час затяжних дощів. Такі періоди характерні для літньо-осіннього періоду. Струмки і потоки розбухають так, що переступивши до дощу непомітний гірський струмок на маршруті, Ви, повертаючись назад під час або після дощу, зустрінете гірський шалений потік з гуркотом каміння та брудною неприємною коричневою водною масою. Переправитися через нього не завжди можливо.

А щоб туристична подорож принесла вам лише задоволення –
запам’ятайте ці 16 правил поведінки у горах:

Не ходіть у гори поодинці. Це дуже небезпечно. Іноді шанс вижити одному в горах становить 50 на 50. Це найголовніше правило, порушення якого щорічно обриває життя молодих людей у Карпатах.
Перед тим, як йти в гори з друзями, переконайтеся, що ні в кого з ваших супутників немає проблем із артеріальним тиском, серцевими хворобами та цукровим діабетом. У будь-якому випадку майте з собою медичну аптечку з найнеобхіднішими медикаментами.
Якщо ви ніколи не були в горах і не можете приєднатися до досвідчених туристів – замовте собі професійного гіда, який не тільки безпечно проведе вас цікавими стежками, а й розповість про все, що зустрінеться на вашому шляху.
Якщо ви ведете в гори дітей, особливо чужих, пам’ятаєте про свою відповідальність перед їхніми батьками, перед совістю та перед Богом.
Не поєднуйте пікніки, шашлики, випивку спиртного з гірською зоною. Краще займіться цим просто на природі у мальовничій місцевості неподалік цивілізації. Вершини піддаються лише тверезим.
Збираючись до Карпат, сплануйте маршрут спочатку менш насичений високогір’ям. Підберіть його відповідно до рівня вашого досвіду та вашого туристичного спорядження. Не намагайтеся обійти і побачити все одразу. У вас все життя попереду.
Не пошкодуйте кілька десятків гривень на придбання компасу та топографічних карток масштабу 1:50 000 “Туристичні стежки Чорногорі” та “Центральні Горгани”. Не знаєте де купити – пишіть, я надішлю поштою.
Перед виходом на маршрут з’ясуйте прогноз погоди на той чи інший район.
Ходіть туристичними стежками, не шукайте собі у нетрі зустрічі з ведмедицею, особливо коли вона з ведмежатами, уникайте зустрічі з диким кабаном. Зустріти вовка чи рись у горах улітку майже неможливо. Не намагайтеся заходити туди, де рідко ступає туристична нога. Там є ризик потрапити в забутий браконьєром капкан чи сильець.
Ніколи не намагайтеся пройти зарості жерепу без чіткої стежки і не заглиблюйтеся в них більш ніж на 5-10 метрів.
На гірських стежках уважно дивіться під ноги, особливо після дощу, щоб не наступити на хвіст гадюці, яких у Карпатах достатньо навіть у високогір’ї. Пам’ятайте, що найбільш небезпечний різновид – так звана червона змія (ескулап), чорна та сіра менш отруйні.
Під час погіршення погоди йдіть вниз, а не вгору. Відчувши наближення грози, швидше біжіть у долину подалі від металевих предметів, яких у горах чимало.
Не спокушайтеся можливістю покататися на сніжниках, які часто зберігаються в Чорногорії до кінця літа, фотографуватися на снігових карнизах і прогулятися сніговими мостами, що утворюються нижче водоспадів.
Не залазьте без страховки на скелі та кам’яні брили (м. Шпиці, Писаний Камінь, Смотрич, Вухатий Камінь, Скелі Довбуша тощо)
НЕ влаштовуйтесь на нічліг високо в горах (на вершинах, у верхніх цирках), звідки в екстреному випадку важко спуститися вниз.
Запишіть собі в мобільні телефони контактні телефони гірських пошуково-рятувальних підрозділів того району, де ви збираєтеся подорожувати. Сміливо запишіть домашні телефони їхніх командирів. У разі нагальної потреби навіть нічний дзвінок командиру ДПСП не буде незручним.